Сьогодні гостро постало питання щодо підняття цін на газ для населення. Крім того, в ЗМІ робиться акцент, що тарифи на газ доводиться піднімати, тому що Україна в рамках співпраці з МВФ взяла зобов’язання прив’язати ціни газу до імпортного паритету. Однак, справа не лише в виконанні домовленостей з МВФ.
Деякі важливі цифри:
- Україна має доведені запаси 1,2 трлн куб. м газу;
- Власний видобуток в 2017 році – 20,5 млрд куб. м.;
- З них 4,1 млрд куб. м. видобуто приватними компаніями, 16,4 млрд куб. м – державними компаніями;
- Споживання населенням, підприємствами теплової-комунальної енергетики (ТКЕ) з метою виробництва тепла для населення та бюджетних організацій в 2017 році – 16,3 млрд куб. м.
За 9 місяців цього року вже видобуто державними компаніями 15,45 млрд кубів газу, 24,85 млн т вугілля. У газосховищах накопичено 16,33 млрд кубів газу. Як стверджує В.Гройсман – на опалювальний сезон газу вистачить.
До відома: Загальний обсяг споживання природного газу в України у 2017 році – 31,9 млрд куб м.;
- Споживання населенням, підприємствами теплової-комунальної енергетики (ТКЕ) з метою виробництва тепла для населення та бюджетних організацій в 2017 році – 16,3 млрд куб. м. (51%);
- Споживання бюджетними установами – 0,9 млрд куб. м. (2,8%);
- Споживання промисловістю – 9,2 млрд куб. м. (29%);
- Технологічні витрати та для виробництва скрапленого газу – 4,4 млрд куб. м. (14%);
- Неоформлені обсяги, несанкціонований відбір – 1,1 млрд. куб м (3,2%).
На перший погляд виникає питання – чи слід було збільшувати ціну на газ для населення, якщо газу внутрішнього видобутку вистачає для потреб населення та підприємств ТКЕ? Але не все так просто.
Слід зазначити, що основний державний видобувач газу компанія «Укргазвидобування» (74,3% від загального обсягу видобутку в Україні) у 2017 році за діючими договорами спільної діяльності передала 0,5 млрд. куб. м газу, а ще 0,9 млрд куб. м. компанією було спожито на власні виробничо-технологічні потреби (вся інша кількість, або так званий «товарний газ», видобутий «Укргазвидобуванням» протягом 2017 року, закуповувався «Нафтогазом» та постачався для потреб побутових споживачів та виробників теплової енергії для потреб населення). Таким чином для потреб населення газу власного видобутку все ж таки не вистачає.
Однак, питання не лише у площині балансу видобутку-споживання. Справа в тому, що у нас існує декілька тарифів на газ. Різниця в декількох тарифах на ринку призводить до такої проблем – як тільки з’являється різниця між ціною, за якою газ продається різним споживачам, відразу виникають можливості для нецільового використання дотаціями частини газу. Ще одна проблема – газ українського виробництва завжди закуповувався за низькими цінами, тому спостерігалося значне недоінвестування в газовидобувну галузь.
Якщо повернутися до питання імпортного паритету – вартість газу на зовнішніх ринках коливається від 11 до 15 тисяч гривень за тис. куб м. (точна цифра залежить від умов поставки і оплати). Якщо враховувати такі ціни, то тариф мав вирости майже на 100%. Отже, навіть з урахуванням підвищення на 23,5%, українці отримуватимуть газ дешевше ринкової вартості. Слід зазначити, що МВФ наполягає на підвищенні ціни газу для населення на 60%, але уряду вдалося на 2018 рік досягти з Фондом згоди стосовно істотно меншого подорожчання.
Нинішнє підвищення ціни на газ не торкнеться тих, хто оформив субсидію – у межах соціальної норми субсидіанти не будуть сплачувати за газ більше, ніж платили минулого опалювального сезону. Навіть тим, хто не оформив субсидію до опалювального сезону, Держава відшкодує витрати на комунальні послуги. Це гарантовано відповідною постановою Кабміну №848.
Разом з тим, Кабмін змінив умови отримання субсидій – ці умови стали дещо більш жорсткими. Це правильно, бо отримувати субсидію мають лише ті, хто дійсно її потребують. Також є важливі якісні зміни – зокрема, буде враховуватися не загальна площа будинку, а лише опалювальна.
Уряд у цьому році додатково виділяє на програму «теплі кредити» 100 млн грн. Програма буде продовжена й наступного року. Також з 1 січня 2019 року запрацює Фонд енергоефективності. Це дасть змогу українцям отримати безповоротну допомогу від Уряду на енергомодернізацію житла: заміну котлів, утеплення, встановлення лічильників.
Уряд прийняв рішення перераховувати до держбюджету 90% прибутків НАК «Нафтогаз України». Зараз сплачується 75%.
Кардинальне вирішення проблеми – у наведенні порядку в галузі внутрішнього видобутку газу, а саме в інвестиціях в галузь, подоланні корупції та демонополізації.
Потребує докорінного реформування система взамовідносин в газовій сфері та самої системи Нафтогазу. В першу чергу, необхідно домагатися збільшення власного видобутку газу. Важливо, щоб гроші від збільшення тарифів залишалися на розвиток в газовій галузі.
Уряду необхідно сконцентруватися на тому, як збільшити видобуток українського газу. Адже потенціал величезний. Україна може не тільки бути самодостатньою, а й в середньостроковій перспективі стати експортером газу.
Питання подолання корупції – це необхідність уникнення корупційних схем, які полягають у купівлі газу за ціною для домогосподарств з подальшим перепродажем підприємствам за вищою ціною.
Проблема монополізму – це коли населення не має можливості обирати постачальника, внаслідок чого вимушено погоджуватися на ціни та умови, які диктують відповідні обл- та міськгази.
Треба зрозуміти – ера дешевих енергоносіїв в Україні, як і в світі – закінчилася.
