Сполучені Штати: Нове дослідження пов’язує надзвичайно високу температуру з погіршенням рівню когнітивної діяльності у молодих людей у приміщеннях, не обладнаних системами кондиціювання повітря.
Як йдеться у дослідницькому звіті Бостонської Школи з Охорони Здоров’я імені T.H. Chan при Гарвардському Університеті, студенти, що мешкали підчас спекотної хвилі в гуртожитках без кондиціювання повітря, погіршували свої показники у цілій низці когнітивних тестів у порівнянні з учнями з кондиціонованими житловими умовами.
За словами дослідників, зазначений експеримент – перший такого типу – підкреслює необхідність раціональніших дизайнерських рішень з метою пом’якшення негативних наслідків екстремального тепла для здоров’я людини.
“Більшість досліджень щодо впливу високих температур на здоров’я було проведено серед людей, що належали до вразливих груп, таких як люди похилого віку, створюючи тим самим уявлення про відсутність – в цілому – загрози для населення внаслідок надзвичайної спеки”, зазначив Jose Guillermo Cedeño-Laurent, науковий співробітник Школи з Охорони Здоров’я імені T.H. Chan Гарвардського Університету та провідний автор дослідження.
“Для вирішення цієї проблеми ми вивчали здорових студентів, що живуть в гуртожитках, як природне втручання під час хвилі нестерпної спеки в Бостоні. Розуміння ризиків в різних групах населення є дуже критичним, враховуючи очікуване збільшення кількості спекотних періодів у багатьох містах, таких як Бостон, внаслідок кліматичних змін”, додав Cedeño-Laurent.
Гарвардська Школи з Охорони Здоров’я імені T.H. Chan, що є магістратурою Гарвардського університету, вважається провідною школою громадського здоров’я в Сполучених Штатах.
Екстремальна спека може мати серйозні наслідки для здоров’я людей і є головною причиною смерті серед усіх метеорологічних явищ у США. Розуміння впливу внутрішніх температур надзвичайно важливо, стверджують дослідники, враховуючи, що дорослі в США витрачають 90% свого часу в приміщенні.
Для цього нового дослідження вчені відслідковували 44 студентів у віці 18-22 років, що мешкали в гуртожитках. 24 студенти жили в сусідніх шестиповерхових будинках, що були збудовані на початку 1990-х років і мали центральний кондиціонер. Решта 20 студентів мешкали в малоповерхових будинках, побудованих між 1930 і 1950 роками без кондиціювання повітря. Дослідники встановили в кожній студентській кімнаті прилад, що вимірював температуру, рівень двоокису вуглецю, вологість та рівень шуму, а також відстежував їх фізичну активність та сну за допомогою мобільних пристроїв.
Дослідження проводилося протягом 12 днів поспіль влітку 2016 року. В перші п’ять днів температура була типовою для сезону, з наступною п’ятиденною спекотною хвилею та дводенним зниженням температури. Кожного дня студенти обирали два когнітивних тести на своїх смартфонах відразу після пробудження. Перший тест вимагав від студентів правильного визначення кольору відображених слів і використовувався для оцінки когнітивної швидкості та інгібіторного контролю, або спроможності зосередитись на певних стимулах за присутності також інших несуттєвих подразників. Другий тест складався з базових арифметичних завдань і використовувався для оцінки пізнавальної швидкості та робочої пам’яті.
Результати
Тести довели, що підчас спекотної погоди студенти в приміщеннях без систем кондиціювання повітря погіршили свої показники, на відміну від студентів у кондиціонованих гуртожитках, а також знизили показники за п’ятьма вимірами когнітивної функції, включаючи час реакції та робочу пам’ять. Підчас спеки студенти в будівлях без кондиціонерів потребували на 13,4% більше часу на виконання тесту кольору слів, а також продемонстрували на 13,3% нижчу ефективність у тестах на математичне додавання / віднімання порівняно з студентами у кондиціонованих приміщеннях. В сукупності, результати доводять, що в кімнатах, оснащених кондиціонерами повітря, студенти не тільки швидше реагують, але й правильніше рахують.
Цікаво, що найважливіша відмінність когнітивної функції між двома групами студентів спостерігалася в прохолодніший період, коли зовнішня температура почала знижуватись, але залишалась підвищеною в приміщеннях без кондиціювання повітря.
“Температура у приміщенні часто продовжує зростати навіть після того, як зовнішня температура зменшується, створюючи помилкове враження, що небезпека пройшла, в той час коли внутрішня теплова хвиля фактично продовжується”, зазначив Joseph Allen, доцент кафедри оцінки експозиційного впливу, співзасновник Центру Клімату, Охорони Здоров’я та Глобального Навколишнього Середовища C-CHANGE при Гарвардській Школі імені T.H. Chan, а також один з головних авторів дослідження. “У регіонах з переважно холодним кліматом будівлі були спроектовані для збереження тепла та важко виділяють тепло підчас більш спекотних літніх днів, викликаних зміною клімату, що спричиняє внутрішні хвилі тепла”.
Фінансування дослідження було отримано від Гарвардського Фонду Рішень з Питань Кліматичних Змін, що підтримує наукові та політичні ініціативи, спрямовані на зменшення ризику зміни клімату та прискорення переходу від енергетичних систем на викопному паливі до відновлюваних джерел енергії.
