Європа історично була центром розгортання центрів обробки даних. У 2015 році на цей регіон припадало понад 25 % світової потужності центрів обробки даних. Однак більш швидке зростання як американського, так і китайського ринків протягом останнього десятиліття призвело до зменшення світової частки Європи, яка у 2024 році становила 15 %. Протягом цього періоду європейський ринок центрів обробки даних зростав приблизно вдвічі повільніше, ніж у середньому в світі.
Європа прагне розширити свій сектор центрів обробки даних…
У відповідь на цю тенденцію Європейська комісія в квітні 2025 року запустила План дій «Континент штучного інтелекту». У рамках цього плану Комісія поставила за мету потроїти потужність центрів обробки даних в Європейському Союзі протягом п’яти-семи років. Зміцнюючи свою цифрову інфраструктуру, ЄС прагне здобути міцніші позиції в глобальному секторі штучного інтелекту та захистити свою економічну конкурентоспроможність, технологічні інновації, цифровий суверенітет і стратегічну автономію.
Досягнення цієї мети вимагатиме тісної координації між державним і приватним секторами в різних сферах. Однак особливу увагу слід приділити енергетиці, оскільки вже сьогодні спостерігаються ознаки напруженості в цій галузі.
Цей коментар, присвячений європейському ринку центрів обробки даних, є частиною комплексної робочої програми IEA (International Energy Agency – Міжнародне Енергетичне Агентство) з питань енергетики та штучного інтелекту. Нові аналітичні матеріали з цієї теми також можна знайти в нещодавно опублікованій IEA доповіді «World Energy Outlook 2025» (Прогноз світової енергетики до 2025 року).
… але енергетичні виклики необхідно вирішувати
Будівництво центру обробки даних означає появу великого і концентрованого джерела попиту на електроенергію. Однак, хоча будівництво ЦОД зазвичай займає від одного до двох років, для розширення електроенергетичної інфраструктури потрібні набагато довші терміни. Центри обробки даних також, як правило, зосереджуються поблизу міських районів, де місцеві електромережі часто перевантажені.
Сьогодні більша частина встановленої потужності центрів обробки даних зосереджена в декількох хабах по всій Європі: Франкфурті, Лондоні, Амстердамі, Парижі та Дубліні (часто згадуваних як FLAP-D). Копенгаген і Мілан також відіграють дедалі важливішу роль. В останні роки Дублін і Амстердам були змушені призупинити нові проекти, посилаючись на відсутність доступності енергомереж і неможливість інтегрувати нові великі енергонавантаження. Це підкреслює проблему розширення потужності центрів обробки даних в умовах обмежень енергетичного сектору.
Аналіз оголошених проєктів, проведений IEA, показує, що в найближчі роки в регіоні з’являться нові центри обробки даних, зокрема в Іспанії та Фінляндії. Однак більша частина оголошених потужностей в Європі все ще планується для існуючих центрів, що може збільшити навантаження на енергомережі в цих країнах. Водночас середній розмір проєктів значно зростає. Наприклад, у Нідерландах середня потужність запланованих проектів центрів обробки даних більш ніж утричі перевищує середню потужність центрів обробки даних, що функціонують сьогодні. В Іспанії заплановані проєкти в середньому у сім разів більші.
Якщо проєкти центрів обробки даних у регіоні будуть повністю реалізовані, це в деяких випадках призведе до значного додаткового навантаження на електромережі. У великих країнах, таких як Німеччина та Франція, повна реалізація проєктів призведе до зростання встановленої потужності центрів обробки даних до 4-5 % від сьогоднішнього пікового попиту на електроенергію. У таких країнах, як Іспанія чи Нідерланди, цей показник зросте до близько 10 %. А на менших ринках електроенергії частка центрів обробки даних у піковому попиті буде ще більшою.
Максимальна проєктна потужність центрів обробки даних в Європейському Союзі за країнами, 2025 рік
Розуміння наслідків для енергетичного сектору є складним завданням
Однак кілька факторів ускладнюють прогнозування фактичного впливу на піковий попит та річне споживання електроенергії.
Не всі проєкти з поточного переліку будуть реалізовані. Навіть ті, що будуть реалізовані, можуть потребувати кількох років, щоб заповнитись робочими серверами, які, як правило, не досягають своєї максимальної номінальної потужності. З огляду на це, хоча наведені вище дані дають уявлення про напрямок розвитку, слід бути обережними в інтерпретації точних цифр.
Обмеження електроенергетичної системи можуть уповільнити реалізацію запланованих проєктів. У Європейському Союзі час очікування на підключення до електромережі може становити від двох до десяти років, залежно від країни. У хабах центрів обробки даних «FLAP-D» розробники стикаються з чергами на підключення, які в середньому становлять від семи до десяти років. Основним чинником є перевантаження мережі, що може спричинити значні витрати. За даними Агентства Європейського Союзу з питань співробітництва енергетичних регуляторів (ACER), прямі витрати, пов’язані з перевантаженням мережі, у 2024 році склали 4,3 млрд євро, і це без урахування непрямих витрат, таких як економічні наслідки затримок проєктів. Дорогі затримки на ключових ринках спонукають інвесторів ЦОД звертати увагу на регіони з доступнішою потужністю мережі.
Питання доступності електроенергії також є пріоритетним для політиків, які все більше усвідомлюють, що центри обробки даних повинні бути інтегровані в електроенергетичні системи таким чином, щоб це не призводило до підвищення цін для споживачів. Крім того, ланцюг постачання для центрів обробки даних є складним і міжнародним, він залежить від критично важливих мінералів, обчислювального обладнання та енергетичних компонентів, таких як трансформатори та акумулятори. Проблеми або обмеження в цих ланцюгах постачання також можуть гальмувати розвиток сектору центрів обробки даних.
Тим часом, за прогнозами, споживання електроенергії в Європі в найближчі роки зростатиме з інших причин, зокрема через електрифікацію опалення та транспорту, відновлення виробництва та – в деяких частинах Європи – збільшення потреб в охолодженні. Згідно з моделюванням IEA, за нинішніх політичних умов до 2030 року на центри обробки даних припадатиме 10% зростання попиту на електроенергію в Європейському Союзі.
Для прискорення розгортання центрів обробки даних необхідні політики, спрямовані на усунення енергетичних викликів.
Проте, як зазначалося вище, центри обробки даних становлять особливий виклик через їхній розмір, швидкість розвитку та просторову концентрацію. Якщо Європа хоче досягти своєї мети щодо потроєння потужності центрів обробки даних, необхідні активні заходи. Згідно з аналізом IEA, потужність, передбачена проєктним пакетом, становить близько 130 % від сьогоднішньої встановленої потужності. Однак, згідно з моделюванням IEA, до 2030 року встановлена потужність в Європі, за прогнозами, зросте лише на 70% порівняно з 2024 роком, частково через затримки та місцеві обмеження, такі як перевантаження електромереж.
Для підтримки масштабної розбудови центрів обробки даних та забезпечення їхньої безперебійної інтеграції в енергетичні системи Європи необхідний скоординований комплекс заходів. Спрощення процедур реалізації проєктів та вдосконалення керування чергою підключень до енергомереж дозволить надати пріоритет проєктам, готовим до реалізації, тим самим оптимізуючи підключення. Крім того, нефіксовані підключення до енергомереж, коли користувачі погоджуються на можливе обмеження постачання за певних умов, сприятимуть прискоренню підключень у місцях з обмеженою пропускною здатністю енергомереж.
З іншого боку, слід також надавати пріоритет розміщенню центрів обробки даних у районах із запасними потужностями енергомережі. Технології інтелектуальних енергомереж можуть допомогти максимально збільшити доступні потужності енергомережі, а локальні енергетичні активи, такі як акумуляторні системи, можуть зменшити залежність від більш широких електромереж у періоди високого попиту. Нарешті, для задоволення зростаючого попиту на пропускну здатність енергомереж необхідні постійні інвестиції в інфраструктуру передачі електроенергії та тісна координація планування енергомереж.
У сукупності ці заходи можуть краще узгодити швидке розширення цифрової інфраструктури з цілями Європи щодо скорочення викидів в енергетичному секторі, забезпечення безпеки електроенергетичного сектору та підвищення доступності для споживачів.
Джерело: IEA
/
Переклад: ЛІКОНД
