Новий документ під авторством Dr. Rob Lamb, директора департаменту продажу та маркетингу компанії Star Refrigeration для Британського Інституту Охолодження, розглядає майбутній вибір холодильного агенту для невеликих промислових холодильних проектів поміж Європейської програми виведення з ринку пофлюорованих газів та нещодавнього Кігальського Додатку до Монреальського Протоколу, що передбачає початок схожого процесу витіснення зазначених робочих сумішей в інших регіонах планети.
«Ми наразі знаходимось у ситуації, де ми маємо розглядати виведення з ринку згаданих холодоагентів через їх показник Потенціалу Глобального Потепління GWP», підкреслив Lamb протягом Конференції IOR з промислового та харчового охолодження 1 грудня поточного року у місті Birmingham.
Lamb особливо зосереджений на невеликих промислових аплікаціях, які він визначає як середньотемпературні потужністю та високотемпературні (до 300 кВт) та низькотемпературні (до 150 кВт).
Rob Lamb вважає, що «використання амоніяку є домінуючим» у великих аплікаціях, в той час як його нульовий Потенціал Глобального Потепління GWP практично убезпечує його від будь=яких можливих заборон.
Lamb пояснив також, що холодильні агенти з високим GWP як «наприклад R404A, які використовується у великій кількості різних аплікацій, мають зникнути з ринку» через заборону обслуговування обладнання на основі гідрофторвуглеців у невеликих промислових проектах у 2020 році.
Rob заперечує, що витіснення гідрофторвуглеців у відповідності до Європейського законодавства щодо пофлюорованих газів створює проблеми для галузі. «Добра новина – розробка наразі великої кількості альтернативних робочих сумішей, а також наявність холодильних агентів – гідровуглеців, CO2 та амоніаку, активно випробовуваних в останні роки, що потенційно мають повернутися на ринок», наголосив Lamb.
CO2 виглядає потужно
Нещодавній звіт ‘Законодавчі норми до використання пофлюорованих газів збентежують кліматичну галузь’, замовлений Європейським Вільним Альянсом та Зеленими в Європейському Парламенті та підготовлений ринковим промоутером екологічний кліматичних рішень Shecco, зазначив, що застосування CO2 швидко зростає в секторі комерційного охолодження та нараховує вже 8,732 понадкритичних CO2 інсталяцій в Європі.
Все це також впливає на зниження витрат. Як пише Lamb у своєму документі:
«Двоокис вуглецю ймовірно відіграватиме все важливішу роль у невеликих системах завдяки своєму низькому показнику GWP, класифікації A1 та зниженню витрат на інсталяцію».
Найбільший відомий у світі промисловий проект на CO2 буде реалізовано в січні 2017 року на салатній фабриці у Нідерландах загальною потужністю більш ніж 3.36 МВт.
Унікальні властивості CO2 також обіцяють велику привабливість цього холодоагенту для невеликих промислових споживачів, що намагаються зробити свої системи ефективніше. «Обробники харчових продуктів та оператори технологічного охолодження можуть визнати можливість високого рівня рекуперації тепла надзвичайно привабливою, до того ж сезонна ефефктивність має стати дуже цікавою в умовах британського температурного клімату», пише Rob Lamb.
Амоніяк низької заправки та гідровуглеці: усунення проблем
Тенденція в напрямку амоніякових моноблокових систем зменшила інсталяційні витрати. ‘Пакетний’ підхід також знизив холодоагентну заправку та вірогідність витоку.
«Зниження холодоагентної заправки має також привернути увагу кінцевих споживачів, що раніше були занепокоєні займистістю та токсичністю», пише він. Амоніяк має більш ніж сторічний досвід на ринку та часто характеризується як надзвичайно ефективний холодильний агент, запевняє Lamb.
Гідровуглеці також отримують переваги від схожої технології. «Розробка багатоконтурних гідровуглецевих моноблокових чиллерів з низьким об’ємом заправки, що працюють з кількома робочими сумішами, дозволяє застосування таких холодильних агентів як пропан у кліматичних проектах», підкреслює він.
Проблема займистості та токсичності залишається
Lamb визнає, що нові холодоагенти також мають деякі «небажані властивості». Вони класифікуються як «дещо нестабільні», однак «багато інших робочих сумішей також вважаються слабозаймистими», наполягає Lamb.
Гідровуглеці та амоніяк також класифікуються як займисті та токсичні відповідно, хоча вони набагато дешевше ніж синтетичні альтернативи, вважає Lamb. «Ціна R1234yf (між £100/кг та більш ніж £400/кг) ймовірно обмежить його застосування в промисловому охолодженні», пише він.
Також, «поширення такої великої кількості робочих сумішей на ринку забезпечує головний біль виробникам щодо тестування та оприлюднення функціональних характеристик», резюмує Lamb.
Джерело: r744>
/
Переклад: ЛІКОНД
