Франція знову посідає 1 місце, Китай піднявся на 5 місце, США опустилися на 11 місце.
Найбільші споживачі енергії у світі демонструють обмежений прогрес у зменшенні енергоспоживання та викидів парникових газів завдяки підвищенню енергоефективності, згідно з новим рейтингом Американської ради з енергоефективної економіки (ACEEE). Міжнародний рейтинг енергоефективності ACEEE оцінює 25 країн із найвищим рівнем споживання енергії за їхньою політикою та результатами у сфері енергоефективності. Від попереднього рейтингу 2022 року більшість країн зробили лише незначні кроки вперед — середній глобальний бал зріс лише на 4,5 пункти, до 53 зі 100 можливих.
Франція знову очолила рейтинг, набравши 85,5 зі 100 можливих балів. Вона отримала найвищі оцінки у сферах промисловості та транспорту завдяки низькій енергоємності промисловості, суворим стандартам економії палива та іншим амбітним програмам. У Франції також діють будівельні норми, що зобов’язують здійснювати енергоефективні оновлення під час реновацій житлових і комерційних будівель, а також надаються фінансові стимули для таких модернізацій. За нею у рейтингу йдуть: Німеччина (№2), Велика Британія (№3), Італія (№4), а Китай і Іспанія поділили п’яте місце.
Китай став країною з найбільшим прогресом — він набрав на 15 балів більше та піднявся на чотири позиції порівняно з 2022 роком. Китай є лідером як за використанням громадського транспорту, так і за рівнем впровадження електромобілів, і є однією з двох країн, що мають національні цілі зі скорочення енергоспоживання та енергоємності. США посіли 11-те місце, втративши одну позицію порівняно з попереднім рейтингом. Найнижчі місця зайняли Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати та росія — через обмежену доступність даних.
Обмежений прогрес спостерігається навіть попри те, що понад 130 країн (у тому числі більшість із тих, що потрапили до рейтингу) на кліматичній конференції ООН 2023 року зобов’язалися подвоїти середньорічний глобальний темп підвищення енергоефективності — з приблизно 2% до понад 4%. Цей розрив між обіцянками та реальною політикою свідчить про необхідність більш рішучих дій у сфері енергозбереження.
«Енергоефективність — це один із найшвидших і найдоступніших способів скоротити кліматичне забруднення, але більшість країн роблять лише поступові кроки, коли потрібні сміливі дії», — зазначила Jasmine Mah, старша аналітикиня ACEEE і провідна авторка Міжнародного рейтингу. «Без сильніших дій і результатів, країни ризикують отримати вищі рахунки за енергію, більшу залежність від викопного палива та невиконання кліматичних цілей».
Навіть найуспішніші країни мають значний простір для вдосконалення, особливо у транспортній сфері, де майже всі держави досі значною мірою залежать від приватних авто та викопного палива. У більшості країн рівень користування громадським транспортом залишається низьким, тоді як пробіг транспортних засобів — високим. Лише три країни — Італія, Франція та Велика Британія — інвестують у залізницю більше, ніж у дороги, і трохи більше половини мають національну політику, що заохочує ходьбу та велопоїздки.
Енергоефективні будівлі мають ключове значення для скорочення викидів, проте лише чотири країни — Франція, Німеччина, Італія та Велика Британія — вимагають підвищення енергоефективності під час реновацій і пропонують стимули для модернізацій. Стандарти енергоефективності побутової техніки — ще один важливий інструмент для зменшення енергоспоживання домогосподарств і економії коштів споживачів. Більшість країн не мають комплексних стандартів і можуть отримати користь, запровадивши мінімальні вимоги до енергоефективності для ширшого кола приладів.
У промисловому секторі більшість країн досі не мають цілісну політику для скорочення енергетичних втрат. Менше половини вимагають, щоб великі промислові підприємства мали енергоменеджерів або фахівців із сталого розвитку. Хоча більшість країн мають національні цілі з декарбонізації промисловості, лише дев’ять передбачають цілі щодо електрифікації виробництва. У більшості країн менше 10% промислових витрат спрямовується на дослідження та розробки — збільшення цих інвестицій могло б стимулювати інновації в енергозберігаючих технологіях і сприяти подальшій декарбонізації.
Усі країни ЄС, що увійшли до рейтингу (Франція, Німеччина, Італія, Польща та Іспанія), потрапили до першої десятки. ЄС ухвалив амбітні документи, такі як Директива з енергоефективності та «Європейський зелений курс», які закликають держави-члени надавати пріоритет енергозбереженню. Завдяки цьому країни ЄС отримали високі бали за єдині політики, як-от мінімальні стандарти продуктивності та обов’язкове маркування приладів, а також за суворі норми економії палива для важкої техніки.
За межами Європи чотири країни Східної Азії, які були оцінені (Китай, Японія, Південна Корея та Тайвань), також показали високі результати, особливо в промисловому секторі. Вони зобов’язують проводити енергоаудити великих виробничих підприємств і мають добровільні угоди з виробниками щодо підвищення енергоефективності. Усі чотири країни мають національні кліматичні та енергоефективні цілі.
Щоб прискорити прогрес, у звіті рекомендується, щоб країни ухвалили національні цілі зі скорочення енергоспоживання в усіх секторах, посилили будівельні норми та стандарти для побутової техніки, запровадили обов’язкову присутність енергоменеджерів і проведення аудитів на великих промислових об’єктах, а також віддали пріоритет громадському транспорту, пішохідним і велосипедним шляхам перед приватними авто. Ці кроки допоможуть країнам досягти кліматичних цілей, зменшити витрати домогосподарств і бізнесу та створити більш стійкі енергосистеми.
Разом із рейтингом публікуються інформаційні довідки щодо кожної країни, що демонструють їхній прогрес і рекомендації щодо покращення.
Джерело: aceee
/
Переклад: ЛІКОНД
