Ніякого звільнення від Директиви з пофлюорованих газів для Європейських виробників

ЄВРОПА: Європейські кондиціонерні і охолоджувальні виробники, що наполягають на ‘перегляді’ положень про експорт пофлюорованих газів, які, за їхніми словами, роблять їх неконкурентними, отримали відмову від Комісара ЄУ.

Виробники стверджували, що холодильний агент в попередньо заправленому обладнанні, виробленому в Європі для експорту за межі Європи, не повинен підпадати під квотну систему. У відповідності до поточної інтерпретації регулюючих положень європейські виробники, зіткнувшись зі зростанням цін на холодоагенти, опинилися в невигідному конкурентному становищі на світових ринках.

Комісар ЄУ з питань клімату та енергетики Miguel Arias Cañete відповів галузевим групам, що виключення з квотної системи застосовуються тільки до об’ємного холодоагенту на відміну від попередньо заправленого обладнання.

Промислові асоціації, у тому числі EPEE, Eurovent та EHPA, висловили занепокоєння щодо тлумачення статті 15 (2), що стосується виключень з квотної системи, які, на їх думку, завдають шкоди конкурентоспроможності європейських експортерів обладнання. Вони стверджують, що поточна інтерпретація статті 15 (2) передбачає, що вся експортована продукція, попередньо заправлена гідрофторвуглецевими холодильними агентами, підпадає під законодавство Європейської Унії про поступове виведення з ринку гідрофторвуглеців – навіть за умов низького впливу на глобальне потепління.

Як наслідок, Європейські виробники конкурують з не-Європейськими виробниками на ринках, де правила є значно менш суворими або взагалі неіснуючими.

У відповідь галузевим групам на початку цього місяця Комісар Cañete зокрема зазначив: ‘Щодо статті 15 Регламенту, Комісія вважає, що правильне юридичне тлумачення Регламенту полягає в тому, що виключення в статті 15 (2) застосовується тільки до об’ємного холодильного агенту’.

Він також повідомив, що схожу точку зору поділяв того часу також Bas Eickhout, доповідач Європейського Парламенту, який наголосив, що це є ключовим моментом для Парламенту в перемовинах, і що гідрофторвуглеці в експортному обладнанні не звільняються від відповідних законодавчих норм.

‘Крім того, це питання обговорювалося неформально з державами-членами Європейської Унії в минулому, і вони також дотримувалися такої інтерпретації’, додав Cañete.

Чиновник підкреслив, що відповідно до Кігальскького Додатку до Монреальського Протоколу, до якого тепер законно зобов’язані країни Європейської Унії, гідрофторвуглецеві холодильні агенти, що експортуються об’ємно, прибираються з розрахунків споживання в ЄУ – на відміну від гідрофторвуглеців, що експортуються в обладнанні.

‘Отже, для Європейської Комісії, тлумачення експортного звільнення у більш гнучкий спосіб не є ані юридично обґрунтованим, ані доречним’, заявив Cañete.

‘Після глобального набуття чинності – з 1 січня 2019 року – законодавства Європейської Унії про поступове виведення з ринку гідрофторвуглеців, всі країни будуть зобов’язані припинити використання гідрофторвуглецевих холодильних агентів у найближчі роки, тому конкуренти за межами Європейської Унії також зіткнуться з обмеженнями. Це призведе до глобального переходу до обладнання, що використовує більш сприятливі для клімату альтернативи, і забезпечує Європейським компаніям можливість скористатися перевагою піонерів цієї ініціативи’, зазначив чиновник.