АВСТРІЯ: За прогнозами екологічних фахівців, кількість людей, які перебувають у групі високого ризику через недостатній доступ до засобів охолодження для створення комфортних кліматичних умов, зберігання харчових продуктів та медичних препаратів, зросте до 1,05 мільярда до 2030 року.
Останні прогнози незалежної організації Sustainable Energy for All SEforALL, із штаб-квартирою в Офісі ООН з Управління Проектами UNOPS та глобальним мандатом для прискорення прогресу в енергетичному переході в країнах, що розвиваються, містяться в її нещодавньому звіті під назвою Перспективи Охолодження Chilling Prospects, що охоплює 77 країн Глобального Півдня, включаючи 54 країни з високим впливом, де ризики існують у національному масштабі, та 23 країни з регіонами з високою температурою, де ризики аналізуються на субнаціональному рівні.
У звіті зазначається, що трошки більше 1 мільярда людей наразі перебувають у групі високого ризику відсутності доступу до важливих засобів охолодження в проаналізованих країнах, що включає понад 309 мільйонів малозабезпечених мешканців сільської місцевості та 695 мільйонів малозабезпечених містян. Ще 2,83 мільярда людей вважаються такими, що несуть середні ризики відсутності доступу до засобів охолодження.
Прогнозується, що до 2030 року чисельність населення високого ризику у світі зросте на 43,3 мільйона, головним чином завдяки 7% збільшенню кількості бідних містян (додатково 48,5 мільйона), тоді як кількість сільської бідноти дещо зменшиться до 304,1 мільйона, що свідчить про зміщення вразливості в бік міських районів.
Групи високого ризику визначаються як ті, хто проживає в сільській місцевості та не має доступу до електроенергії та живе в крайній бідності, а також міська біднота, що має обмежений або взагалі неіснуючий доступ до електроенергії, і якість житла якої, відповідно, занадто низька для їх захисту від сильної спеки.
Сільська біднота високого ризику, ймовірно, займається натуральним господарством, але не має доступу до цілісного холодового ланцюжка, а також може не мати доступу до медичних холодових ланцюжків. Міська біднота високого ризику може не мати достатнього доходу для придбання або експлуатації вентилятора. Вони можуть володіти холодильником або мати до нього доступ, але перебої з постачанням електроенергії можуть означати, що їжа часто псується, і існує високий ризик поганого харчування або харчового отруєння.
Групи середнього ризику – це люди, які належать до дедалі заможнішого класу з нижчим середнім рівнем доходів, і стоять на межі придбання найдешевшого на ринку кондиціонера або холодильника. Однак, через обмежений вибір, вони віддають перевагу охолоджувальним пристроям, що вірогідно є доступними, але неефективними.
Якщо виділити конкретні регіони, то населення Індії з середнім ризиком зросло на 55 мільйонів з 2019 року і, за експертними прогнозами, до 2030 року перевищить 1 мільярд, що віддзеркалює зростання доходів та покращення доступу до енергії.
Африка на південь від Сахари продовжує мати найбільшу кількість людей з високим ризиком у світі. За сучасних тенденцій як міське, так і сільське населення стикатиметься з постійною вразливістю до 2030 року, що зумовлено швидким зростанням населення, збереженням прогалин у доступі до електроенергії та перебуванням в умовах екстремальної спеки.
Ініціатива Sustainable Energy for All SEforALL наполягає на тому, що задоволення потреб цих суспільних груп в охолодженні є дедалі нагальнішим викликом для клімату, розвитку та енергетичних систем.
Організація також стверджує, що екологічно стале подолання розриву в доступі вимагає комплексного та системного переходу до безпечного охолодження, що включає зменшення впливу екстремальної спеки та попиту на охолодження за допомогою пасивного дизайну будівель та холодових ланцюжків, покращення стандартів ефективності обладнання, підвищення доступності кліматичних рішень завдяки технологічним та політичним інноваціям, а також прискорення поступового скорочення використання холодоагентів, що сприяють глобальному потеплінню.
Джерело: Coolingpost
/
Переклад: ЛІКОНД
