Викиди фторованих парникових газів (F-газів) у Європейському Союзі (ЄС) досягли піку у 2014 році, а згодом скоротилися приблизно на 38% до 2023 року, згідно з даними Європейського агентства з довкілля (ЄАД).
Цю тенденцію можна пояснити загальноєвропейським поетапним виведенням з обігу гідрофторвуглеців (HFC), передбаченим Регламентом про F-гази, який має на меті скорочення викидів F-газів і пом’якшення глобального потепління. Саме HFC становлять основну частку викидів F-газів, і ЄС перебуває на шляху до досягнення встановлених цілей щодо їх використання. Також ЄС рухається до виконання своїх міжнародних зобов’язань зі скорочення споживання HFC, які діють з 2019 року в межах Монреальського протоколу.
F-гази, зокрема гідрофторвуглеці (HFC), перфторвуглеці (PFC), гексафторид сірки (SF₆) та трифторид азоту (NF₃), сприяють глобальному потеплінню. Ці гази застосовуються в різних сферах, при цьому на сектор холодильного обладнання, кондиціювання повітря та теплових насосів (RACHP) припадає більшість використання F-газів у ЄС. У період між 1990 і 2014 роками викиди F-газів у ЄС зросли приблизно на 70% і становили близько 3% від загальних викидів парникових газів (ПГ). Це зростання було зумовлене переважно заміною озоноруйнівних гідрохлорфторвуглеців (HCFC) на HFC у цьому секторі, а також загальним зростанням ринку.
Переглянутий у 2024 році Регламент про F-гази спрямований на подальше скорочення викидів F-газів і досягнення кліматичної нейтральності ЄС. Серед заходів — підвищення герметичності обладнання, заохочення використання більш сталих альтернатив F-газам, а також обмеження продажу HFC на ринку ЄС через систему квот і поетапне повне виведення HFC з обігу до 2050 року.
Поетапне виведення гідрофторвуглеців (HFC) з обігу в ЄС, як очікується, суттєво скоротить використання та викиди F-газів, з огляду на те, що у 2023 році на HFC припадало близько 91% усіх викидів F-газів. Для розміщення об’ємних (балкових) HFC на ринку компанії мають володіти достатніми квотами, вираженими в тоннах CO₂-еквівалента, що створює стимул використовувати гази з нижчим потенціалом глобального потепління (GWP).
Максимальні обсяги квот поступово зменшуються у період з 2015 до 2050 року. Кількість HFC, розміщених на ринку ЄС, була дуже високою у 2014 році — до початку поетапного виведення. Відтоді вона суттєво скоротилася і з 2015 року стабільно залишається нижчою за граничні обсяги, встановлені Регламентом про F-гази. Таким чином, ЄС рухається за графіком до досягнення цілей з поетапного виведення HFC.
З 2017 року гідрофторвуглеці (HFC), що містяться в імпортованому обладнанні для охолодження, кондиціювання повітря та теплових насосів, також підпадають під систему квот ЄС. Для цього імпортери мають отримувати спеціальні дозволи від компаній, які володіють квотами. У переглянутому Регламенті про F-гази систему квот продовжили до 2050 року та з 2025 року поширили її і на HFC, що використовуються у дозованих інгаляторах для ліків. Через це гранично дозволений обсяг HFC у 2025 році є вищим, ніж у 2024 році.
Додаткові зусилля на рівні ЄС і держав-членів спрямовані на скорочення витоків HFC з обладнання RACHP, заохочення відбору та утилізації газів після завершення строку служби обладнання, просування використання холодоагентів, що не містять HFC, а також заборону застосування HFC у певних сферах. Станом на 2023 рік процес поетапного виведення HFC уже забезпечив скорочення викидів F-газів приблизно на 33% порівняно з піком 2014 року.
Джерело: E-JARN
/
Переклад: ЛІКОНД
