НІМЕЧЧИНА: За інформацією німецької агенції з питань розвитку GIZ, прискорення переходу до енергоефективніших кондиціонерів типу спліт із застосуванням займистого пропану може зіграти ключову роль у створенні екологічно безпечнішого ринку побутових систем кондиціювання повітря.
Дослідницький звіт агенції GIZ зазначає, що перехід на високоефективне обладнання на базі пропану R290 зменшує споживання енергії та викиди парникових газів, а також забезпечує можливість суттєвого внеску у національні плани щодо кліматичних заходів.
Спліт-системи наразі є найпоширенішим типом кліматичної системи для кондиціювання приміщень в усьому світі. У багатьох регіонах спліт-системи працюють із середнім та низьким рівнем енергоефективності із застосуванням холодильних агентів з середнім або високим показником Потенціалу Глобального Потепління GWP, таких як R22 та R410A.
У звіті GIZ йдеться також про оцінку Міжнародної Енергетичної Агенції ІЕА, що кондиціювання приміщень в 2016 році становило близько 10% від загального глобального попиту на електроенергію. За умов збереження поточного стану речей та звичного ведення бізнесу, попит на електроенергію для кондиціонерів повітря до 2050 року збільшиться втричі. Зростання абсолютної кількості спліт-систем обіцяє бути безпрецедентним – від трохи більше ніж 850 млн. одиниць до понад 3,7 млрд.
Метою нового посібника є інформування відповідних зацікавлених сторін про фактори, які вважаються вирішальними для успішного ринкового переходу до енергоефективних кондиціонерів типу спліт на основі холодоагенту R290. Документ також розроблений для усунення прогалин споживацької свідомості та проблем, що перешкоджають впровадженню та застосуванню спліт-системи, заправлених пропаном.
За твердженнями GIZ, посібник базується на ринкових оцінках та практичному досвіді, отриманому в проектах GIZ Proklima, що охоплювали перетворення виробничої лінії спліт систем індійського виробника Godrej & Boyce на R290, ініціативу Cool Contributions fighting Climate Change для просування екологічно безпечних кліматичних рішень у секторі охолодження та кондиціювання повітря на національному та міжнародному рівнях, а також проект Green Chiller NAMA, що підтримує Індонезію у підвищенні енергоефективності та екологічній раціональності в сегменті охолодження та кондиціювання повітря.
У звіті визначено зокрема декілька перешкод на шляху ринкового переходу, наприклад стурбованість через займистість робочої рідини R290, що GIZ вважає недостатньою обізнаністю та невизначеністю щодо нових технологій, а також обмеженим розумінням правильного поводження з холодоагентами в процесі виготовлення, встановлення, експлуатації та утилізації обладнання.
Агенція також наголошує на часто виникаючому ваганні інвестувати в цю технологію, незважаючи на значний потенціал зниження витрат на енергоносії.
Джерело: COOLINGPOST>
/
Переклад: ЛІКОНД
